Історія з відрізаним вухом та хворобою Ван Гога

Перебуваючи в місті Арль (Японія), про яке розповів йому Тулуз–Лотрек, Ван Гог багато працює. Йому подобається природа Японії. В той же час брат Тео висилає йому гроші та виставляє його картини в Незалежному Салоні. Скоро митець починає втомлюватись та відчувати самотність, тому пропонує своєму другу Гогену приїхати в гості.

Однак, спільне проживання не принесло художнику очікуваного полегшення. Вони постійно сваряться. Гоген намагався внести свої правила до ведення господарства та фінансів, згодом висловлював своє бачення мистецтва. Ван Гог дедалі більше ставав дратівливішим. Одного разу він накинувся на Гогена з бритвою в руках. Йому він не зробив тоді нічого, а от собі відрізав нижню частину лівого вуха. Його забрала поліція та відвела в заклад для душевнохворих. В цей період і фізичний і духовний стан Ван Гога був дуже плачевним. Проте в цей момент він пише одні з найвідоміших його робіт: “Автопортрет з трубкою”, “Автопортрет з відрізаним вухом та трубкою.”

Це був жахливий період в житті художника. Місцеві жителі боялися його та були незадоволені його поведінкою. Навіть збирали підписи про його примусову госпіталізацію яка назбирала 81 голос. Під тиском він дає згоду на лікування. В лікарні йому ставлять діагноз епілепсія. Після лікування Ван Гогу стає краще і йому дозволяють малювати. Саме тоді він пише свій шедевр “Зоряне небо”. Після всього пережитого він вирішує повернутись в Париж. Тут він знайомиться з дружиною брата. Саме завдяки своєму мистецтву його запрошує терапевт – гомеопат доктор Гаше. Він навіть малює його портрет. Все ніби налагоджується, художнику подобається лікар і місцевість. Навідати навіть приїздить брат Тео з дружиною та сином. Однак згодом станеться непоправне. Ван Гог закінчить життя самогубством.
Важко сказати що так давило на митця…