Будова майяканського міста

Міста майя можна розділити на декілька архітектурних комплексів, або груп з храмів, святилищ та палаців. Часто такі групи з’єднувались між собою системами доріг – дамб. В Центральній області майя ритуально-адміністративні забудови часто зводились на вершинах штучних або природних пагорбів, “акрополів”, які панували над містом в прямому і переносному сенсі слова. Іноді в найбільших містах   Тикаль, Накум, Пьєдрас–Неграс, таких акрополів є навіть кілька. В деяких випадках –  Чичен–Іца, Майяпан, весь центр був спланований біля головного міського храму. В Тикалі архітектурна група “А”, яка включає в себе головну площу, північний акрополь, та прилеглі до нього ділянки починаючи з 1 тисячоліття до н. ери і до кінця 9 ст., залишався її основним культовим і адміністративним центром. Інші його архітектурні групи поступаються основній, як кількісно так і якісно.

В таких містах як Вашактун і Алтар-де-Сакрифисьос, мають місце почергові вивищення тих чи інших архітектурних груп в рамках міста.  Це свідчить про поступове зміщення адміністративного і ритуального центру. Подібне спостерігається і в місті Пьєдрас–Неграс. Дане переміщення В. Гуляєв пов’язує зі зміною правлячих династій, коли новий правитель будував свою власну резиденцію, нові палаци. Згодом біля неї утворювались житлові квартали, і нове утворення зливалось зі старим. Випадки коли даного переміщення не відбувалося, а серед архітектурних груп спостерігалося ієрархічне ділення, коли головна група і декілька периферійних меншого значення, вчений пояснює територіальним і соціально–адміністративним поділом на райони чи квартали. Останні він визначає як, важливу економічну, адміністративну та військову одиницю.  Приблизні кордони міст встановлюють на основі щільності забудови.  У. Хевіленд припустив, що в період свого розквіту (550-770рр), Тикаль займав площу до 123 кв.км. В центрі, згідно Р. Кинжалову, періодично влаштовувались і торгові ринки.

Деякі міста майя виконували і оборонну функцію, наприклад, місто Бекан. Центральна його частина була оточена глибоким ровом і валом. Ширина рову, на час його побудови, досягала 16 метрів, а його глибина становила більше 5 метрів. Для більшої неприступності, на краю рову споруджувався насип із землі та каміння десятиметрової ширини й висотою близько 5 метрів. Довжина рову сягала 1890 м. Cвоїми кінцями рів впирався в болото. Все це і робило місто неприступним.  Багатокілометрова система зовнішніх укріплень з ровів та валів, була знайдена і в Тикалі. Характер укріплень даних міст розташованих на відстані в 150км., сильно відрізнялася одна від одної.