Біографія Мікеланджело да Караваджо

Мікеланджело да Караваджо. Життя цього художника схоже на кримінальний чи пригодницький фільм, або на все разом. Дата та час народження цього митця точно не відомі. Однак загальноприйнято вважати, що він народився у Мілані в 1571 році в родині будівельника. Караваджо був найстаршим і мав ще троє братів та сестру. В Мілані того часу почалась епідемія чуми, тому родина була змушена переїхати.

Існують свідчення згідно з якими Караваджо вбив людину і був змушений тікати в Рим. Тут доля звела його з кардиналом Франческо дель Мойте. Його новий друг любив мистецтво та культуру і товаришував із самим Галілеєм. Отож він взяв молодого художника до себе на службу. Сучасники Караваджо були вражені його талантом. Він малював дуже реалістично. І саме він є засновником реалізму в мистецтві. Саме за цей реалізм в релігійних сюжетах його часто критикували. Роботи митця здавались представникам церкви надто приземленими. Сюди відноситься картина “Святий Матвій і ангел”.

В Італії в 1604 році Мікеланджело був відомий як завдяки своїм картинам, так і завдяки своїм численним правопорушенням. Серед найвідоміших — носіння зброї без дозволу (він носив з собою здоровенний кинджал), бив вікна в будинках, кидав в лице офіцера піднос. Деякий час за свої витівки митець сидів в тюрмі. За вбивство людини, яке трапилось під час гри в м’яч він був змушений тікати. Доля занесла його на Мальту де він багато працював за що навіть став лицарем Мальтійського ордену. Однак його складний характер не дав йому довго затриматись у цьому місці. Він свариться з радником ордену, попадає в тюрму, втікає звідти на Сицилію.

Ну просто неможливо встигнути за пригодами цієї людини. Чим вам не пригодницький фільм. До кінця життя влада його вже не шукала. Він боявся помсти ордену. Боявся не дарма, йому дуже покалічили обличчя. Він знову потрапив за ґрати. І помер художник зовсім молодим захворівши на малярію у віці 39 років.

Найкраще характеризує художника його картина “Хворий Вакх”. Це був іронічний автопортрет. Вакх – бог вина і веселощів. Тому і не дивно, що художник провів певну паралель з самим собою на останніх роках свого життя. Він зображав життя і себе без прикрас таким яким воно було принаймні для нього. В нього є багато картин. Його творчість без сумніву заслуговує на увагу.