Ваг Гог. Біографія

Ван Гог. “Ця людина повинна була або зійти з розуму, або перевершити всіх нас; я не очікував, що обидва мої припущення справдяться”. Так сказав про Вінсента Ван Гога Каміль Піссарро після його смерті. Для того щоб краще зрозуміти творчість художника і його самого необхідно розуміти й знати в яких умовах та в якій родині він зростав. Тому ми розглянемо в цій статті його життя, а інші присвятимо його творчості.

Вінсент пройшов тривалий і складний шлях становлення як людини так і художника. На його шляху було чимало людей, які приносили розчарування та гіркі уроки правди життя. Доля заносила його від одного берега до іншого. Однак був таки один постійний орієнтир у його житті – його брат Тео. Їх історія це справді історія щирості, вірності та підтримки. Не дивлячись на те що народився Вінсент у сім’ї де було ще 4 брати та чотири сестри, по справжньому душевний зв’язок був лише з братом. Він був тією людиною яка підтримувала Ван Гога і духовно і матеріально. Навіть свого первістка Тео назвав на честь брата. Про життя Вінсента Ван Гога ми знаємо здебільшого завдяки листуванню між двома братами. Всього збереглося 650 листів. Вони продовжували листування до самої смерті художника. Навіть помер Тео незадовго після смерті свого брата. А його дружина добилась того, щоб після 14 років перепоховати тіло свого чоловіка поруч з братом. Завдяки брату Тео Ван Гог і познайомився з імпресіоністами.

Батько художника був пастором у протестантській церкві. Згодом це відіграє значну роль у виборі життєвого шляху художником. В 16 років юний Вінсент влаштовується на роботу в компанію “Гупіль і Ко”. Це компанія, яка займалася продажем предметів мистецтва. Завдяки цій роботі Вінсент мав змогу побувати у Лондоні (1870), де знаходився філіал компанії, та Парижі (1875). В Лондоні він багато часу проводив відвідуючи різноманітні виставки. В Парижі в 1876 вперше познайомився з імпресіоністами. Однак саме в цей період Ван Гог вирішує покинути галерею та присвятити себе Богу. Він немовби пізнавши одну сторону життя захотів спробувати чогось іншого. В листі до свого брата він пише: “Моя ціль – знайти роботу, де б я міг приносити користь церкві”.

Ван Гог повертається в Голландію. Викладає в школі для хлопчиків, виголошує проповіді в церкві, вивчає теологію в Амстердамі. В 1879 році Вінсент взявся за місіонерську діяльність в одному з селищ шахтарів Бельгії. Також він віддає велику частину своєї їжі та одягу парафіянам церкви та у вільні хвилини саме тут починає малювати. Однак представники церкви не були задоволені таким завзяттям Вінсента та його стилем життя. Йому забороняють вести місіонерську діяльність. Ван Гог не бажає покидати це місце, тому просто переїжджає у сусіднє село. Там він прожив цілий рік у бідності та змальовував жахливі умови життя шахтарів та їх сімей. І саме тут і тоді він усвідомлює що його покликання – бути художником. Якщо проаналізувати цей етап у його житті можна сказати що його бажання служити Богу привело його до нього самого. Показало його призначення та розкрило талант.

Повернувшись додому та провівши літо з рідними, художник свариться з батьком на релігійному ґрунті через що батько виганяє сина з дому. Вінсент сказав батьку, що вважає релігію “ жахливою річчю”. Він розчарувався в релігії, але не у Бозі. Поза домом він багато їздить по Голландії та малює портрети й пейзажі місцевих жителів. Він багато подорожує, відвідує Арль (Японія). Брат був єдиним орієнтиром і підтримкою в житті художника, але Ван Гог свариться з з найріднішою людиною… Подробиці сварки невідомі, однак існує версія за якою Ван Гог відчував, що Тео має матеріальні труднощі через нього. Відчувши що він для брата є тягарем, художник вийшов з дому з мольбертом у руці, пішов у поле і вистрелив собі у груди з револьвера…